А сотню вже зустріли небеса…

Добрий день друзі. В істрії будь-якого народу є періоди, дати, які стають вирішальними.  Україна має теж доленосні події. А ми з вами повинні пам’ ятати не забувати героічні сторінки нашої держави, які щедро окропленні кров’ю патріотів.

%d1%81%d0%be%d1%82%d0%bd%d1%8f

Історії ж бо пишуть на столі,

Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.

Ми пишем плугом, шаблею мечем,

Піснями і невільницьким плачем.

Могилами у полі без імен…

                        Ліна Костенко

XXI століття. Листопад 2013- лютий 2014рр., Україна стояла перед важливим історичним кроком – стати незалежною Європейською державою. Ніхто і ніколи не міг і подумати, що в серці Європи  злочинна  влада буде вбивати свій народ, нищити правонароду жити у цивілізованій державі.

Это слайд-шоу требует JavaScript.

Кожен із нас сьогодні шукає відповідь на запитання: «Чому так сталося?» Чому вмирають кращі сини твої Україна? Мабуть, тому, що їм болить твоя доля. Це вони, герої Небесної сотні, своїм життям дали нам шанс збудувати нову демократичну правову державу.

%d0%b3%d0%b5%d1%80%d0%be%d0%b8

Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. Юні та сивочолі. Багатодітні батьки та одинаки. Заробітчани та кандидати наук. Абсолютні різні і такі схожі. Кожен з них повстав проти насилля, несправедливості до своєї країни… Кожен здійснив особистий подвиг – віддав своє життя заради нової  України. І це не пафосні слова. Це – реальність.

На Майдані плі-о-пліч стояли українці та євреї, росіяни і вірмени, грузини і білоруси. Їх об’єднала українська  земля та бажання жити у вільній країні. Спочатку вони вимагали право вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. І хоч кулі снайперів – це вагомий аргумент, ала ні кулі, ні гранати, ні нелюдська  жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гигули, та не здавались…

%d0%bf%d0%b0%d0%bc%d1%8f%d1%82%d1%8c

Мудрі кажуть, що життя людське- це спалах. Але спалах може зблиснути і й згаснути, а може зігріти собою інших, врятувати їх. Таким яскравим спалахом було  життясотні українців, які загинули на майдані у лютому 2014 року.

На небі спокій їх чекає вже;

І вічна Пам’ять на землі настала.

За них ми Богу молимось лише,

Та промовляєм: Слава! Слава! Слава!

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s